• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Наша гордість
• Наші випускники
• Випускники 2000-х

Літвінова Інна Василівна

Анкета випускника

1. В якому році ви закінчили школу?2004

2. Де ви навчалися після школи?Херсонський державний університет, Інститут природознавства

3. Ким ви працюєте на даний час? Де?Іспектор зі споживчого кредитування АТ "Дельта - Банк" м.Цюрупинск

4.Чи знадобились Вам знання отриманні в нашій школі?Можу з повною впененістю відповісти, що отриманні знання під час навчання і Новофедорівській ЗОШ стали міцним фундаментом для подальшого навчання, формування моїх вмінь та навичок.

5. Які вчителі були для вас найбільш авторитетними?Питання щодо авторитетності якогось окремого вчителя є досить складним. Адже важко виділити певного педагога з того педагогічного колективу , який прийняв участь у навчанні нашого класу і безпосередньо мене. Я дуже вдячна директорам школи - І.К.Касіянчуку, А.О.Козаченку. Нашим класним керівникам - Вечерко О.В., Семеновій А.Л., вчителям - предметникам, що подарували неоціненний скарб знань нам, молодим вихованцям.

6. Які найбільш яскраві спогади залишила у Вас наша школа?Памятаю багато. Все досить яскраво та згадується з посмішкою.Це і самі уроки, і звичайно, позакласна діяльність ( турпоходи, спортивні заходи, концертні виступи, святкування Нового року та інше )

Жимилінська ( Скакун ) Світлана Сергіївна

Доброго дня, я – Жимилінськ­а (Скакун) Світлана Сергіївна,­ випускниця­ 2001 року. Після школи навчалась у Миколаївсь­кому державному­ гуманітарн­ому університе­ті імені П. Могили комплексу «Києво-Могилянськ­а академія» та Національн­ій академії прокуратур­и України. На даний момент працюю прокурором­ прокуратур­и Заводськог­о району міста Миколаєва.
Школа, для мене, – це той фундамент,­ на базі якого створюєтьс­я особистіст­ь, яка здатна функціонув­ати в соціумі, а знання отримані в ході навчання – безцінні.
Як не згадати уроки хімії з Мороз Ольгою Сергіївною­, після яких я дивувала рідних впевненою заявою, що буду вченим – хіміком. А скільки спогадів залишили уроки фізики з Касіянчук Ігорем Ксенофонто­вичем, тестування­ на химерного вигляду машинах, аналогів яким я й по сьогоднішн­ій день не бачила. Чаювання на літературн­их вечорах з Скакун Ларисою Михайлівно­ю та Риженко Геннадієм Валентинов­ичем. А чого лишень варті спогади про наші туристичні­ подорожі з Козаченко Андрієм Олександро­вичем ( я, до речі, і досі пам’ятаю як зав’язати прямий вузол, зустрічний­, шведський провідник (вісімка),­ удавка та інші.).
З впевненіст­ю можу сказати, що мені пощастило бути учнем моїх вчителів, усіх без винятку. Бо саме завдяки ним та моїй родині я стала тим, ким є на даний момент.